Презентація досвіду

        

Адреса досвіду

• Місто Котовськ
• Одеська область
• ЗОШ I-III ст. №9
• Загрядська 
• Тетяна Олександрівна

Тема досвіду

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Актуальність і перспективність досвіду, його практичне значення для підвищення якості освіти: 

Відповідно до рішень Європейської Ради та згідно з Концепцією  навчання іноземних мов у загальноосвітній  школі, основною метою  навчання на уроках іноземної мови є формування в учнів комунікативної  компетентності, що означає оволодіння мовою як засобом спілкування в межах визначених комунікативних сфер і тематики ситуативного мовного й мовленнєвого  матеріалу, набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.

Відповідно до указу президента України № 641/2015 «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні» необхідно сприяти  реалізації вивчення англійської мови у школах, створювати реальні проблемні ситуації, які би  спонукали  учнів до вирішення питань, що би і сприяло розвитку комунікативної компетенції як  основної компетентності на уроках іноземної мови.

Для досягнення цієї мети вчителю необхідно долати репродуктивну позицію учнів, монологічний підхід до навчання, щоб активізувати напружену розумову діяльність дитини, її власну активність у процесі здобуття комунікативної компетентності.

Цьому сприяє запровадження інтерактивних технологій, що стимулює учнів до комунікативно вмотивованого виконання мовленнєвих дій , надає їм змогу свідомо засвоїти іншомовний матеріал, навчає їх будувати взаємини на принципах співробітництва, співтворчості, взаємоповаги, надаючи можливість розвинути себе як інноваційну особистість, яка зможе проявити себе в умовах конкуренції та доцільно перетворити навколишній світ.

Отже, я працюю над проблемою

«ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ 

ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ 

КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА УРОКАХ 

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ»  на протязі трьох років.

Мета роботи над проблемою:     

1. Визначити шляхи формування комунікативної компетентності школярів засобами інтерактивних технологій.
2. Вдосконалювати навчально-виховний процес через здійснення компетентнісного підходу до вивчення англійської мови.
3. Узагальнити досвід роботи з даного питання.

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Даний досвід моєї роботи висвітлює актуальне питання вивчення англійської мови учнями шляхом  формування у них комунікативної компетенції засобами інтерактивних технологій.

 Суть і зміст: 

 Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання на діалогові, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Використання прийомів інтерактивного навчання в практиці та досвіді роботи з різними по рівню розвитку учнями переконують в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну готовність до спілкування в малій групі на уроках з англійської мови (на всіх предметах гуманітарного циклу), сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення активної позиції у навчальній діяльності.

Науково- теоретична база досвду:

На  думку сучасних науковців, педагогів Хуторського О.В., Байкова Ю.Н., Єгорова Д.Є, Лакшина О.І.) саме набуття життєво необхідних компетентностей може дати людині можливість правильно орієнтуватися у сучасному суспільстві та інформаційному просторі.

У процесі моєї педагогічної роботи були опрацьовані роботи Пометун О. , Пироженко «Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання»  (наук.-метод. посібник), Пометун О. «Енциклопедія інтерактивного навчання»,  

« Освітні технології»:( Навч. - метод. посібн.) О.М. Пєхоти.

Даною проблемою займалися такі видатні вчені як Леонтьєв О.О., Зимня І.О., Пассов Ю.І., Шатілов С.Ф, Рогова Г.В. та інші.
Вченими-методистами (Пассов Ю.І., Скалкін В.Л., Шубін Е.П. та ін.) визначені численні типові комунікативні ситуації, які, за критерієм схожості, об’єднуються у великі групи, утворюючі так звану сферу спілкування.

Об’єкт досвіду:

процес формування компетентної особистості учня.

Предмет досвіду : інтерактивні методи навчання.

 Інноваційність досвіду: 
Зміна підходів у викладанні англійської мови, оновлення методик навчання та виховання учнів через активне застосування інтерактивних татехнологій дає змогу підвищити мотивацію та наблизити умови навчання до реальних умов застосування мови. 

Практичність досвіду :
Інтерактивні технології  вирішують такі практичні завдання:
- розвивають комунікативні вміння і навички, допомагють встановленню емоційних контактів між учнями;
- забезпечують учнів необхідною інформацією, без якої неможливо реалізувати спільну діяльність;
- розвивають вміння аналізувати, синтезувати, ставити цілі;
- вчать працювати в команді, прислухатися до чужої думки;
- створюють комфортні умови навчання (зняття нервового навантаження, зміна форм діяльності, переключення уваги).

Ефективність досвіду:
1.Розширення словникового запасу учнів , оволодіння ними граматичними структурами відповідно до вимог державного стандарту.
2.Удосконалення вимови учнів на рівні державного стандарту
4.Розуміння учнями вимови з різного пред'явлення.
5.Вміння вживати вивчений матеріал в незнайомих ситуаціях. 

І. ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОВІДНОЇ 

ПЕДАГОГІЧНОЇ ІДЕЇ ТА ЇЇ СКЛАДОВИХ 

Мета: створення на уроці умов для формування комунікативної компетентності учня як складової життєвих компетентностей учнів.

Цільові орієнтири:

*  навчання іноземного мовлення в процесі спілкування- іноземна мова є одночасно й метою і засобом навчання;

*  розвиток комунікативних якостей особистості;

* засвоєння іншомовної культури, соціалізація та залучення індивіда до культурних цінностей інших країн;

* забезпечення активності навчального процесу.

Особливості взаємодії учасників інтеракції: активна взаємодія. Співробітництво. Взаємодопомога, співтворчість, рівноправне мовне партнерство. Взаємне збагачення.

Принципи  діяльності:

1.Мовленнєва спрямованість-імітація занурення в мовленнєве середовище, тобто практична спрямованість уроку.

2.Функціональність-засвоєння мовленнєвих одиниць у процесі діяльності.

3.Ситуативність-відбір та організація матеріалу на основі актуальних і цікавих для учнів реальних ситуацій і проблем спілкування.

4.Новизна- різноманітність мовленнєвих ситуацій, матеріалу, організації уроку, прийомів роботи.

5.Особистісна орієнтація спілкування-врахування індивідуальних характеристик особистості.

6.Колективна взаємодія-організація навчання .у процесі якого учні активно спілкуються одне з одним, а умовою успіху кожного є успіх інших.

7.Комбінована організація структури навчання іноземної мови , тобто застосування групової однорідної/ диференційованої роботи, індивідуальної, парної, міжгрупової форм роботи, з яких домінуючою є колективне спілкування.

8.Поєднання цілеспрямованого й опосередкованого стимулювання розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей у комунікативних видах діяльності.

9.Гнучка структура- визначені загальні цілі й засоби організації конкретизуються вчителем залежно від призначення уроку, його тематичного змісту, структура уроку може змінюватись залежно від ситуації.

Форми й прийоми: інтерактивні технології кооперативного навчання , колективно-групового, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Етапи впровадження інтерактивної технології:

1.Діагностичний-вивчення учнів з метою доцільного вибору певного інтерактивного методу з огляду на рівень навченості дітей , ступінь їх адаптованості до участі в інтеракції; визначення місця й ролі інтеракції в системі інших занять за темою.

2.Мотиваційний- розвиток внутрішньої мотивації пізнання та діяльності.

3.Операційно-діяльнісний-обов’язковість попередньої підготовки до інтеракції, дотримання структури інтеракції та логічної завершеності її етапів, дотримання регламенту, темпу й ритму діяльності.

4.Корекційно- рефлексивний-визначення оптимальності відбору методів, прийомів, засобів навчання, контролю й оцінювання.

Прогнозований результат:

·       формування основних видів комунікативної компетенції як складової життєвої компетентності школяра;

ЗАСВОЄННЯ ДО 90% ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗМЕНШЕННЯ НА 30-50% ЧАСУ НА ЇЇ ВИВЧЕННЯ;

·       формування позитивної «Я- концепції» та високої внутрішньої мотивації учнів до навчання;

·       виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань;

·       забезпечення впевненості учнів у своїх можливостях використовувати іноземну мову в життєвих ситуаціях.

ІІ.СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ» ТА ЙОГО ГОЛОВНІ ОЗНАКИ

   

Поряд зі словами «комунікативний» практично завжди трапляється «інтерактивний» (від англ.inter- взаємний i act- діяти), бо це поняття є визначальним для реалізації комунікативного підходу. Не може бути комунікації без комунікативного підходу. Не може бути комунікації без взаємозв’язку й активності. Згідно з ідеями сучасних дослідників. Інтерактивне навчання –специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету-«створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою комфортність, успішність, інтелектуальність, спроможність»

    Цей підхід розглядається у світовій педагогічній практиці як альтернативний традиційному підходу , спрямований, здебільшого, на засвоєння готових знань та їх відтворення. Надто часто учні, які навчаються іноземних мов , погано володіють розмовними навичками, тому що вони звикли виконувати контрольовані вчителем вправи та не пов’язані з реальним життям завдання.

    Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це взаємонавчання , де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами. Педагог є організатором процесу навчання, лідером групи.

    Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок і вмінь, як предметних, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає спілкування в реальних життєвих ситуаціях, що вимагає від учнів застосовувати й адаптувати вивчений матеріал, більш творчо використовувати іноземну мову.

    Технологія діяльності грунтується на тому, що інтерактивне навчання будується на завданнях, які моделюють інтерактивний характер спілкування- обов’язкову участь певної кількості комунікантів- тих, хто висловлюється, і тих, для кого призначено це висловлювання, а також наявність ознак їх узаєморозуміння, що створює умови для активної взаємодії всіх учасників і забезпечує можливість долучитися    до різних видів мовленнєвої діяльності, використовуючи при цьому набуті мовні знання й навички.

    Таким чином, створюється природний контекст, у якому окремі складові мови (структури, словниковий склад, вимова, мовні аспекти) можуть бути реінтегровані у свідомості учнів, що допомагає подолати відстань між вивченням мови та її використанням.

    Окрім цього , тут діє один із принципів комунікативного методу у вивченні іноземної мови- головна увага приділяється не формі, а суті. А це означає, що діяльність учнів концентрується здебільшого на темі роботи, аніж на досягненні певних мовленнєвих цілей. Оскільки перед учнями не ставиться завдання досягти певних мовленнєвих цілей і учні зосереджують свої зусилля й увагу на досягненні поставленої мети, така робота надає їм можливість багаторазово використовувати вже набуті знання мови в майже природному контексті.

Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:

•   у роботі задіяні усі учні класу;

•   учні навчаються працювати у команді;

•   формується доброзичливе ставлення до опонента;

•   кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

•   створюється «ситуація успіху»;

•   за короткий час опрацьовується  велика кількість матеріалу;

•   формуються навички толерантного спілкування;

•   вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах.

 Характерні особливості  інтерактивного навчання:

•   двобічний характер;

•   спільна діяльність учителя й учнів;

•   керівництво процесу вчителем;

•   спеціальна організація та різноманітність форм;

•   інформаційна прогалина;

 Отже, на уроках англійської мови  я намагаюсь забезпечувати формування комунікативних умінь у різних формах іншомовного спілкування такими основними ознаками інтерактивних технологій:

·       організовую процес навчання таким чином,   щоб він базувався на активній взаємодії всіх його учасників;

·       забезпечую можливість застосування інтерактивних технологій на різних етапах вивчення теми;

·       об’єдную учнів різного рівня мовленнєвої підготовки;

·       намагаюсь змінити основне джерело мотивації навчання- із зовнішнього на внутрішнє;

·       намагаюсь досягти високої мотивації учнів до навчання та зв’язок з реальним життям;

·        планування й контролю здійснюю цілеспрямовано;

·       По мірі можливості забезпечую зміну ролі учнів- вона активна, учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання;

·       докладаю зусиль для активізація розумової діяльності учнів;

·       намагаюсь забезпечити глибину вивчення змісту матеріалу й засвоєння всіх рівнів пізнання (знання, розуміння, застосування. Аналіз, синтез, оцінка);

·       залучаю до участі в дії всіх учасників та випробування себе( учня) у різних ролях ( генератора, резонатора, ведучого, опонента, рецензента, арбітра тощо);

·       створюю сприятливі для взаємодії умови( щирість, довіра, відвертість, розкутість, партнерство, толерантність, тощо);

·       працюю над підвищенням ролі особистості  мене, як педагога, який більше розкривається перед учнями, є лідером, організатором;

·       продумую та впроваджую спеціальну організацію, різноманітність форм і засобів оцінювання.

ІІІ.ОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНОГО 

НАВЧАННЯ

   

Інтерактивні технології я застосовую  на різних етапах вивчення тем: після викладення нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню окремих знань, умінь, навичок, або як фрагмент повторювально - узагальнюючого уроку.

    Вважаю  доцільним використовувати спочатку прості інтерактивні технології- робота в парах, малих групах, мозковий штурм, тощо. Коли з’являється досвід такої роботи, ці заняття проходять набагато легше, а підготовка не потребує багато часу.

    Оскільки передбачається особлива структура організації та підготовки уроку із застосуванням інтерактивних технологій, яка потребує особливої підготовки не тільки учнів, а й учителя, велику увагу приділила вивченню структури уроку із застосуванням інтерактивних технологій та апробації її на своїх уроках.
 

СТРУКТУРА УРОКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ 

ІНТЕРАКТИВНИХ 

ТЕХНОЛОГІЙ

Назва етапу	Мета	Зміст	Час,%
І.                      Мотивація	Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми	·       Проблемні ситуації; ·       розповідь учителя; ·       бесіда; ·       демонстрування наочності; ·       запитання; ·       цитати; ·        нескладна інтерактивна вправа(«мозковий штурм», «мікрофон», «криголам», тощо.	5
ІІ. Представлення теми й очікуваних  навчальних результатів	Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності ,тобто того, чого вони мають досягти в результаті уроку й чого від них очікує вчитель.	·       Висвітлювати результати діяльності на уроці  учнів, а не вчителя(після цього уроку я зможу…); ·       чітко відображати рівень навчальних досягнень. Який очікується після уроку (пояснювати, визначати, характеризувати. Порівнювати, відрізняти, проаналізувати, сформувати та пояснити своє ставлення до…); ·       досягнуті результати  могли б вимірюватися; ·       досягнуті результати мають бути очевидні для учнів і для самого вчителя.	5
ІІІ.                           Надання необхідної інформації	Дати учням достатньо інформації ,для того щоб на її основі виконувати практичні завдання за мінімально короткий час.	·       Міні-лекція; ·       ознайомлення з роздавальним матеріалом;     ·       презентація домашнього завдання.	10
ІV. Інтерактивна вправа-центральна частина заняття	Практичне засвоєння матеріалу, досягнення результатів уроку.	·       Інструктування щодо мети вправи, правил, послідовності дій та обсягу часу на виконання завдань. об’єднання в групи і/  або розподіл ролей; ·       виконання завдання під час якого вчитель є ·       організатором, консультантом, ведучим; ·       презентація результатів роботи.	60
V. Підбиття підсумків. Рефлексія.	Обговорення задля усвідомлення зробленого на уроці, повернення до очікуваних результатів. оголошених на початку уроку.	·       Усвідомити, чого вони навчились, і пригадати деталі свого досвіду, ·       Оцінити власний рівень розуміння іта засвоєння навчального матеріалу, спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання; ·       Порівняти своє сприйняття з думками, поглядами інших, скоригувати певні позиції; ·       Усвідомлювати та прогнозувати подальші кроки, плани на майбутній розвиток.	20

ВИВЧИВШИ, ПРОАНАЛІЗУВАВШИ  ПРАВИЛА ПІДГОТОВКИ ДО 

УРОКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Я 

ДІЙШЛА ДО ВИСНОВКУ, ЩО ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО УРОКУ ТА ПІД 

ЧАС ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ  ОБОВ'ЯЗКОВО СЛІД:

1.Методично обгрунтовано вибирати той чи інший вид інтерактивних технологій на конкретному уроці, що визначається метою уроку. особливостями матеріалу, який вивчається. Завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій.

2.Дотримуватись правил формування груп (об'єднання, а не розподіл на групи для спільного виконання завдань, коли загальний успіх залежить від роботи кожного).

3.Ретельно планувати й розробляти заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді. Виробити критерії оцінювання ефективності заняття.

4.Глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп, тощо.

5.Розробляти інструкції, пам’ятки, які спрямовують навчальну діяльність; передбачати різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу;  цьому, зокрема,  можуть сприяти різноманітні вправи- розминки, письмовий розподіл ролей у групах, тощо.

6.Регулювати ступінь учительської допомоги групам у процесі їх роботи; старанно мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для них випадків, проблем; оголошувати очікувані результати(цілі) заняття й критерії оцінювання роботи учнів.

7.Під час проведення інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або  «граючись» виконали його. Не створювати ніякого змагання на швидкість виконання завдань.

8.Вчити співпраці під час виконання завдань.

9.Дуже важливо провести спокійне глибоке обговорювання за підсумками інтерактивної вправи, зокрема, акцентуючи увагу й на іншомовному матеріалі теми, не використаному в інтерактивній вправі.

·       

                ПРАВИЛА ОБ’ЄДНАННЯ В ГРУПИ:       

1.Для  більш раціонального  добору складу групи для виконання мовних завдань  учитель повиннен мати уявлення про навчальні й позанавчальні інтереси учнів,  рівень їх комунікабельності , емоційності, соціальний статус. Рівень навченості іноземної мови не завжди   є головним критерієм організації мовної групи. Саме тому  в період підготовки складаю психологічну карту класу, різноманітні анкетування на виявлення якостей лідера, екстравертів, інтровертів класу, або групи. З цієї точки зору мене дуже зацікавила теорія множинного інтелекту Говарда Гарднера та рекомендовані завдання відповідно  до різних типів інтелекту, наявного у дітей: лінгвістичного,  логіко-математичного, просторово-візуального, музичного, міжособистісного, внутрішньоособистісного, кінестетичного . Я лише нещодавно ознайомилась з цією теорією і почала  досліджувати множинний інтелект, проводити анкетування  поки що лише серед дітей свого  класу  та застосовувати результати на практиці. Вже можу зробити деякі висновки: при формуванні груп  і підборі завдань обов'язково необхідно враховувати множинний інтелект та заохочувати розвиток здібностей усіх дітей у всіх напрямках; слід гнучко підходити до оцінювання- це дозволить учням продемонструватисвої різноманітні здібності.

2.Кількість учнів у навчальній групі може коливатись у межах від трьох до шести осіб, тому що за меншої кількості дітям важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої складно врахувати яку саме роботу виконав кожний з них Незгода складніше долається в групах з парною кількістю учасників.

3.Оптимальний розмір групи як функціональної системи зумовлюється конкретним змістом предметної діяльності. Склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу. Залежно від характеру  завдання склад мовної групи може змінюватися.

4.Учні можуть об’єднуватись у групи за власним вибором, за вибором учителя або за результатом жеребкування.

5.Група має бути гомогенною, тобто однорідною за певними ознаками, наприклад за рівнем знань з предмета, або гетерогенною ( різнорідною), може бути постійною, або мобільною.

6.Групу слід формувати на основі особистісних переваг школярів. Під час створення групи потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей , бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Робота в навчальних групах будується за принципом рівноправності.

7.Найбільш вдалими виявляються групи ,у яких учні доповнюють одне одного. У групі кожен може проявити себе, зробити посильний для нього внесок у загальну справу. У процесі роботи виникає почуття співпраці та взаємної підтримки.

ДЛЯ СЕБЕ Я СКЛАЛА  СПИСОК ВИМОГ ДО 

ВЧИТЕЛЯ.

НА УРОКАХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ 

ІНТЕРАКТИВНИХ 

ТЕХНОЛОГІЙ.

Я, ЯК УЧИТЕЛЬ ТА МЕНЕДЖЕР ПРОЦЕСУ:

·        Забезпечую учням позиції активного суб’єкта навчання;

·        Створюю й підтримую високий рівень пізнавального інтересу  й самостійної розумової  активності учнів;

·        Налагоджую та підтримую спільну діяльність окремих малих груп і всього класу;

·        Контролюю діяльність груп опосередковано через завдання , які  пропонуює в групі для опрацювання;

·        Забезпечую порядок роботи;

·        Регулюю суперечки, дискусії під час виконання групового завдання  та відповідаю на питання учнів;

·        Відразу виправляю тільки ті  помилки, які перешкоджають розумінню. Виділяю та відпрацьовую типові помилки після завершення вправи;

·        Створюю ситуації успіху , схвалення, підтримки, доброзичливості.

ІV. ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ 

ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

    

В результаті дослідження проблеми  та впровадження інтерактивних технологій в практику я дійшла до висновку, що  навчання через співпрацю – один з найбільш ефективних шляхів об’єднання учнів різного рівня мовленнєвої підготовки, що сприяє навчанню всіх школярів. Інтерактивні технології  навчання – це така організація процесу навчання, за якої неможлива неучасть школяра в колективному взаємодоповнюючому процесі пізнання, що базується на взаємодії всіх його учасників.

    За такого навчання учні усвідомлюють важливість допомогти одне одному. Робота організована таким чином, що виконання завдання досягається лише в тому випадку, якщо учні працюють разом і співпрацюють. Це пізнавально, цікаво, результативно. Більш того, робота організується таким чином, що  виконання завдання залежить не лише від лідера групи, а від кожного члена, оскільки будь- який учасник має визначену роль і робить свій посильний внесок у досягнення спільної мети.

    Кожен учень має конкретні завдання. За які він повинен публічно відзвітувати, бо  від його діяльності залежить якість виконання поставленої перед групою завдання. В умовах групової взаємодії створюється спільний фонд інформації, до якого кожний з учасників – партнерів робить свій внесок і яким користуються всі разом.

    Учитель у груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання , які він пропонує групі  для опрацювання, а також для регулювання спільної діяльності учнів. Стосунки між учителем і учнем набувають характеру співпраці. Необхідно втручатись у роботу учнів  у тому разі, якщо в них виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Це їхня спільна діяльність. Групова навчальна діяльність не ізолює  учнів одне від одного, а, навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці.

    Спільна колективна діяльність створює оптимальні умови для активізації можливостей кожного й розвиває здатність  правильно сприймати інших  і адекватно оцінювати себе, результати своєї діяльності, навчає висловлювати свою позицію. Інтерактивні завдання допомагають установлювати і підтримувати стосунки, обмінюватися особистісно значущою інформацією, взаємодіяти в парах, групах, командах.

Активне спілкування учнів у процесі навчання завжди є цікавим, оскільки знімає заборони на спілкування та стимулює його, що сприяє перетворенню подеколи нудної індивідуальної діяльності  на загальну захоплюючу пізнавальну діяльність. Колективна діяльність є більш цікавою та емоційною, привчає до ініціативи, посилюючи інтерес до вивчення іноземної мови. Вважаю надзвичайно важливим  те, що в учнів формується впевненість у своїх здібностях використовувати іноземну мову в життєвих ситуаціях, поза уроком.

    

Таким чином , запровадження інтерактивних технологій на всіх етапах навчання (у початковій-середній- старшій школі) в умовах забезпечення успіху учня, стимулювання творчості, спілкування в ситуаціях, наближених до реального життя, дозволяє підвищити рівень сформованості основних видів комунікативної компетенції як складової життєвих компетентностей школяра:

·       мовленнєва компетенція- розвиваються навички чотирьох видів мовленнєвої діяльності: учні отримують можливість використовувати отримані мовні знання в усному та писемному мовленні;

·       мовна компетенція- відбувається вдосконалення й розширення лексичного запасу учнів; закріплюються основні граматичні категорії для передачі своїх ідей чи думок співрозмовнику;

·       соціокультурна компетенція-  формування шляхом розв’язання проблемних ситуацій; висловлювання власної точки зору; формування вміння тактовно вислуховувати думку інших і знаходити порозуміння ; виховання толерантного ставлення до інших і  різних проявів життя; стимулювання особистісних контактів із представниками інших культур.

·       

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ 

КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА ОСНОВІ 

ВПРОВАДЖЕННЯ 

ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ НА УРОКАХ 

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Ступінь	Початкова школа	Середня школа	Старша школа
Мета	Ознайомлення з нескладними інтерактивними вправами. Їх особливостями й правилами проведення	Формування вмінь працювати з більш складними інтерактивними технологіями, впровадження їх у практику роботи	Удосконалення навичок групової та міжгрупової роботи в процесі використання складних інтерактивних вправ

Методи навчання	Робота в парах, трійках. Малих групах. Мікрофон. Броунівський рух, незакінчені речення, імітаційні ігри	Ротаційні трійки, два-чотири-всі разом. коло ідей. Мозковий штурм. Аналіз ситуації. Займи позицію. Рольові ігри. дискусія	Метод ПРЕС, акваріум. Карусель, мозаїка. Ділові ігри, ток-шоу, дебати, диспут
Етап	Використання інтерактивних технологій як частини уроку( вступ, пояснення, закріплення вправи, контролю)	Використання інтерактивних технологій на окремих етапах уроку, як центральної частини уроку(заняття) , або технології позакласної роботи	Використання інтерактивних технологій на окремих етапах уроку, як центральної частини уроку(заняття) , або технології позакласної роботи
Форми роботи	·         індивідуальна ·         парна ·         групова	·         індивідуальна ·         парна ·         групова	·         індивідуальна ·         парна ·         групова ·         міжгрупова
Результат	Мовна компетентність Оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному й писемному мовленні
Результат	Мовленнєва компетентність Формування навичок і вмінь спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні. Говорінні( монолог, діалог), читанні, письмі в межах визначених сфер і ситуацій відповідно до вікових особливостей учнів і їхніх інтересів
Результат	Соціокультурна компетентність Засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни. Мова якої вивчається. Культурних цінностей і морально- етичних норм свого та інших народів. А також формування вмінь використовувати їх у практичній діяльності.

V. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 

ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ 

Вивчення теоретичних засад  проблеми та власна практика підштовхнули мене до висновку що контроль та оцінювання результатів навчання із застосуванням інтерактивних технологій передбачає:

·        використання традиційних та інтерактивних технологій оцінювання;

·        застосування групового, змагального, індивідуального оцінювання, самооцінки та взаємооцінки учнів;

·        дотримання балансу перевірки знань і навичок; оцінювання не тільки кінцевого результату, але й процесу діяльності учнів;

·        урахування досягнень класу й індивідуального прогресу учнів;

·        обговорення критеріїв оцінювання з учнями.

На уроках з використанням інтерактивних технологій я застосовую різноманітні засоби оцінювання, для яких обираю певні категорії оцінювання навчальних досягнень учнів та їх показники залежно від мети діяльності.

 Прикладами прийомів опитування є тест , експрес-опитування, розширене опитування, контрольна вправа, творче завдання, спостереження, самооцінка. Використання кількох способів оцінювання допомагає не тільки виставити оцінку, а й одержати зворотний зв’язок стосовно ефективності навчання.

    

   Застосовую такі форми оцінювання на уроках із застосуванням інтерактивних технологій:

Self-assessment of working in a group

Name, Surname………………………………………………………………………………….

Put from 0 to 2 points for each statement

Indicators
You’ve taken an active part in the group work
You’ve submitted the proposals that were taken into account
You’ve helped and encouraged the members of your group
You’ve offered a fully new idea which others liked very much
You’ve drawn a general conclusion successfully and helped the matter forward
You’ve reported the results of your group’s work to the class

Assessment card

Name, surname	Marks
	Self-assessment	Leader’s assessment	Teacher’s assessment	Total assessment

Self- assessment card at the end of the lesson

Skills	Points (1-3)
1.  I can tell many names of food and drinks
2.  I can understand texts in English easily
3. I can read and practice dialogues well
4. I can communicate on the topic
5. I can work in groups
6. I can make short tests
Total

Results

·       18 -13 – a very good result. You worked very hard at the lesson.

·       12-7 – rather well. But you could be better.

·       6-0 – not good. Try to master your English.

Учні навчаються самі оцінювати себе, свою діяльність, мовленнєві здібності, результати , бачити перспективи подальшого вдосконалення в пізнанні іноземної мови. Розроблені таблиці самооцінювання дозволяють учням побачити рівень своїх досягнень з теми. Крім того їм пропонується контрольний аркуш, де зазначається сфера комунікативних умінь і навичок, що потребують коригування та тренування. Усе це дозволяє вчителю проаналізувати позитивні та негативні сторони вивчення теми з метою уникнення прогалин у подальшому плануванні роботи.

VI. РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ 

ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Підсумовуючи, я можу зробити такі висновки :

1.     Навчання учнів англійської мови передбачає оволодіння ними комунікативною компетенцією, яка формується на основі взаємопов’язаного мовленнєвого , соціокультурного й мовного розвитку учнів , що вимагає впровадження в навчально- виховний процес інтерактивних технологій.

2.     На кожному етапі навчання необхідний спеціальний добір методів  і прийомів інтерактивного навчання, їх поступове впровадження. Доцільним є застосування таких методів на більшості уроків з вивчення теми в поєднанні їх з іншими формами і прийомами навчання  в умовах урочної, позакласної, позашкільної роботи.

3.     Умовою ефективності застосування інтерактивних технологій у навчанні  англійської мови є різноманітність видів діяльності й оцінювання , зв’язок  із реальним життям, у якому діти планують використовувати іноземну мову, взаємонавчання школярів, об’єднання  учнів різного рівня мовленнєвої підготовки.

4.     Інтерактивне навчання представляє модель процесу комунікації іноземною мовою, забезпечуючи практичне оволодіння мовою.

5.     Результатом використання інтерактивних технологій є підвищення рівня сформованості основних видів комунікативної компетенції  в учнів, їхніх навчальних досягнень з предмета та поліпшення якості освіти.

Література:

1.     Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). – 2000. - №8. – С.7-8.

2.     Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6. – С.7-10.

3.     Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. – 2002. - №2. – С.2-6.

4.     Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К., 2004. — 192 с.

5.     Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання/Упроряд. Л. Галіцина. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128с.

6.      Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи/ Упорядн. О.В. Стребна, А.О. Соценко. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 147с.

  7.  Make Your Lessons Brighter/ Упорядн. С. Тулупова,

 І. Берегова. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с.

  8.  Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов// Іноземні мови. – 2002. - №1.- С. 39-46.